студенти - то страшенна морока

студенти - то страшенна морока (по собі знаю). але що ж робити, коли треба з ними мати справу. звісно, є нормальні (себто не дуже ліниві). але є просто нахабні (й таких пам'ятаю). правда, нахабним студентам не дуже щастить з усяких там суб'єктивних причин, але то вже дрібниці. шкода їх трохи. вони всі такі наївні на першому курсі, такі хороші і пухнасті, хіба вони в тому винні, що їх, особливо, коли вони одні в сім'ї, так розбалували і що вони по-іншому тепер дивляться на світ та його сприймають? не винні, мабуть. ех... хоча студенти є часом і хороші. от чого, наприклад, було одній на мене ображатися, якщо вона мене спочатку трохи дістала, бо багато говорила, а потім я вирішив перевірити її знання з елементарних штук (які, до речі, були домашнім завданням), а вона показала, що знає трохи менше, ніж я думав до того. тому й поставив три бали з максимальних п'яти. хіба то погано? погано - то мати нуль балів з п'яти. і такі були, але вони навіть і слова не казали проти. самі зізналися, що ніц не знають. а вона, мабуть, думає, що знає багато. хм... колись теж думав, що людина може багато знати, але якщо вона так думає, то насправді знає вона страшенно малу частину того, що можна знати. отакий банальний парадокс. і не треба читати всяких сократів, платонів та арістотелів, щоб до такого додуматися.