переслав лист, який писав найкращій подрузі раніше

переслав їй лист, який писав найкращій подрузі раніше. все-все, що могло тільки стосуватися мене було в тому листі. усе. з найменшими подробицями. а вона сказала, що не вважає то чимось поганим. звичайний дівочий погляд на речі і на стосунки. сумно трохи. таке враження, ніби їй байдуже. я би краще сприйняв би то, коби б вона сказала мені щось в'їдливе та то краю неприємне, щоб мене аж засіпало від переживань. але де там... каже, що я, може, навіть зробив правильно... чомусь не відчуваю я, що в неї є якісь емоції... ніби така форма байдужості. чи просто беземоційність. ніби й не байдужість... а може, то я сам ту "небайдужість" вигадую? може, я сам бавлюся зі своїми нервами, які й так від мене за все життя добряче настраждалися і не проти були би перепочити хоч трохи. не знаю. а вона ще й боїться. якщо боїшся і не маєш певності, то чи варто взагалі щось починати?.. не знаю. не знаю, бо все за таких обставин може скінчитися раніше, ніж ще вспіє початися...