коли вам кажуть, що "чекають вашого повернення" - не завжди надійтеся, що то - правда. от щойно сам переконався! написала одна людина, що чекає мого повернення, а я повернувся вже годин п'ять тому! ніхто мене за цих п'ять годин не чекав, хоча мав би. але то таке - дурниці.
а ще я надумав зробити зо два простеньких сайти, але то буде не дуже скоро (матеріал треба сканувати, розпізнавати, вичитувати і робити сторінки). думаю, що сайти будуть не динамічними, але треба продумати, як робити деякі автозаміни при потребі :) а потреби будуть - для того й сайти надумав зробити :) отак. лягаю спати. ніхто мене не чекав, нікому я не треба, тому ну всіх до греця - мені теж ніхто з них не треба!
понедельник, 31 августа 2009 г.
воскресенье, 30 августа 2009 г.
Інцест??? Люди - непотріб!
Ось щойно прочитав тут http://biblikos.org.ua/?p=37 про Адама, Єву та їхнії дітей. А тепер думаю: звідки бралися діти??? То ж була тільки одна жінка - Єва!!! А як народилися інші сини? А звідки взялися діти у тих синів, коли на землі була тільки одна жінка? А якщо в Адама та Єви були ще й дочки, які спали зі своїми братами - то ж інцест!!! Хтось знає відповідь на питання? А то я скоро зовсім стану нехристиянином, якщо все, що щойно спало на думку - правда...
А тут http://biblikos.org.ua/?p=42 кілька слів про потоп. Знову постає питання: якщо в Ноя було троє синів, які мали кожен жінку, і які залишилися живими після потому (більше ж людей на землі не залишилося!!!), то що, щоб народити інших дітей, двоюрідні брати та сестри спали між собою?????? Маразм!!!
А тут http://biblikos.org.ua/?p=42 кілька слів про потоп. Знову постає питання: якщо в Ноя було троє синів, які мали кожен жінку, і які залишилися живими після потому (більше ж людей на землі не залишилося!!!), то що, щоб народити інших дітей, двоюрідні брати та сестри спали між собою?????? Маразм!!!
а в нас майже буря!
а в нас була майже буря! сильна злива (майже, як з рукава - вираз узяв зі словника :) ), вітер дуже сильний, світло вимкнулося (мабуть, спрацювали запобіжники, щоб не було ніде аварій), телефон перестав працювати (постійне перевантаження на лінії), а ще - блискавки та грім! було екстремально вести з поля теля, тримаючи його за довжелезний металевий ланцюг, а в іншій руці нести два металевих штиря, коли блискало та гриміло, а на голову падав сильний дощ! але вечір довелося сидіти без інтернету... ще й батарейка на ноуті сіла, тому ще й без компа :( але не страшно - пережив!
пятница, 28 августа 2009 г.
одеська кіностудія імені олександра довженка
у мене ще є трошки часу, тому вирішив написати про одеську кіностудію імені олександра довженка, а точніше - про музей, якого там, власне, як такого нема. але все спочатку. коротше, захотів я туди піти, коли зрозумів, що то саме кіностудія імені довженка (мене про то спочатку не попередили). коли зайшли в приміщення, то я хвилин 15 бив щиглями павука, який на павутині звисав зі самої стелі, доки йому не набридли мої щиглі і він не піднявся трохи вище, щоб я його не міг дістати :) потім з'явився кумедний дядько, який колись був режисером і повів нас на екскурсію (у супроводі трьох собак :) ). було нас небагато (я про відвідувачів). розказав нам дядько про історію створення кіностудії, про пам'ятник, який довго не могли встановити, про кінооператорів, які знімали на війні кадри, але з 90 чоловік з війни повернулося лише шестеро. дядько-екскурсовод сказав, що коли ховатися, то цікавого нічого не вдасться зняти. потім нас повів до одного старого будинку (прізвище власників забувся), який слугував для різних речей, але спочатку був збудований в якості приданого дівчині, у якої потім не склалося, бо її суперниця линула тій в обличчя кислотою, після чого дівчині довелося їхати в італію, де вона жила до своєї смерті у віці вісімдесяти років, та лікувати свою психіку. розказував дядько і про особливості будинку, на якому були зображені різні художники чи видатні діячі (були ще погруддя поряд, але їх потягнули під час другої світової війни - повернути так і не вдалося). потім пішли в імпровізований музей - кілька кімнат, де звалені всі експонати, але там було дуже цікаво (або ж дядько класно розповідав!!!). були там різні штуковини для зйомки відео. ще такі допотопні, які треба було ктутити руками - три оберти за секунду. були й просунутіші, які працювали на моторі та могли знімати від 1 кадру в день до 300 кадрів за секунду :) була навіть камера для підводних зйомок :) збереглися й усі архіви та документи про всі фільми, які знімалися для кінотеатрів та телебачення. навіть нам показали одну штуку, як розписувався сценарій фільму: які сцени і коли, хто з акторів має бути присутнім, які треба декорації та костюми, були навіть ескізи невеликі та купа всього іншого. оті би архіви викласти в неті - неоціненний скарб для тих, хто вивчає історію кінематоргафа. хотів запропонувати дядькові зробити сайт, але він сказав, що вже почали помаленьку. а я вже навіть уявив, скільки там унікального контенту, скільки графіки, відео і купа всього іншого - класний би сайт забабахав, але що поробиш - не вспів трошки :) хоча не думаю, що сайт з'явиться скоро. загалом в одесі цей музей був найцікавішим місцем :) колись ще туди треба буде навідатися :)
Ярлыки:
актор,
декорація,
довженко,
камера,
кінематограф,
кіностудія,
музей,
одеса,
сценарій
враження від одеси!!! :)
поки заливаються файли на сервер, я вирішив написати кілька слів про то, як було в одесі, та чи сподобалося мені місто взагалі. гаразд, загальний висновок може бути таким: місто таке, як і інші міста, за винятком кількох дрібниць, про які напишу далі :)
приїзд в одесу - то особливий випадок! мене пов'язали дядьки-міліціонери, так би мовити, а точніше - затримали, тільки-но я вийшов на вокзалі з вагону поїзда та пройшов метрів з 15. підійшли до мене три міліційонери та сказали показати документи (добре, що я паспорт узяв, а то був би капець!). показав документи, а далі вони пояснили, що тут у них була інформація, що має з цього поїзда вийти такий собі хлопець (схожий на мене), який міг би перевозити наркотики! я трохи був у шоці, але що поробиш - бандитська в мене фізія! коротше, перерили всі мої речі та попросили показати, що в кишенях. неприємно було, коли незнайомі дядьки копирсаються в моїх речах, але крім сорочок, білизни, футболок, капців, джинсів, шкарпеток та дорожньої аптечки нічого не знайшли. за п'ять хвилин я з дядьками попрощався і пішов геть.
зустріла мене подруга, яка трохи запізнилася (саме був час дядькам-міліціонерам поритися в моїй сумці). білетів назад не було на цілих 4 наступних дні (а я ж планував там бути менше, особливо після перших вражень). а ще коли подруга сказала, щоб я тримав тебефон добре та дивився за грошима, бо їх можуть сперти, враження в мене стало від міста ще гірше :)
так. далі кілька слів про основну проблему міста - про собачі какашки :) за перший день прогулянок я побачив стільки какашок, скільки я не бачив у себе в селі за все життя, хоч у мене вдома двоє собак! в одесі собачі какашки майже під кожним деревом! безпритульних собак - сила-силенна. у перший день навіть дві псини в моїй присутності випорожнилися! тут здивуванню моєму не було меж. треба було таки сфотографувати ті екскременти і викласти фотки сюди, щоб помилувався ще хтось крім мене :) звісно, можна було би й відео зняти - було би набагато виразніше :)
інша особливість міста - всякі запахи. переважно неприємні: сморід від смітників, какашок, заводів (запах заводу мене один раз навіть збудив, коли кватирка була відчинена, а в кімнату зайшов дим! - ніс сильно пік, дихати не міг, довелося покривалом ніс закривати, але сон закінчився і довелося сісти щось почитати з телефону). хоча були й гарні запахи, особливо тоді, коли я був голодним :) був приємний запах свіжої печеної картоплі (десь по вулиці), був запах свіжого хлібу та пиріжків, запах полуниць був навіть (це мене особливо здивувало), а ще - запах води, тобто моря - інколи дуже приємний та солоний (але коли наковтаєшся тієї води під час плавання, або коли пірнаєш, та вода заходить в ніс, то потім ще й шмарклі з носа можуть текти :) ).
а тепер за будинки кілька слів. загалом було дуже прикольно - багато старих будинків з блоків, які ще були з мушлів зроблені. ну, типу, черепашкові блоки, але такі будинки завалювалися (трапився один кількаповерховий будинок, у якому завалилася стіна). а ще було просто багато гарних будинків з різними мозаїками, фігурними скульптурками. особливо запам'яталися кам'яні дядьки, які підтримували балкони :)
з дорогами в місті усе добре - нарікань нема :)
є в одесі купа пам'ятників :) є й шевченко, є й катя друга :) фоткав обидва пам'ятники :) а в саду центральному - гарно страшенно, особливо ввечері :) так і відразу подумалося, що в тому місці було би непогано погуляти з коханою людиною, хоч і музика трошки попсова, але ж куди слухати справжню класику, коли хочеш відпочити :) тобто з тим усе добре :) а кольоровий фонтак, який реагує на музику, - теж непогана вигадка. та й посидіти є де в саду, навіть, якщо було би бажання, можна було посидіти на "тринадцятому стільці" :) але в мене до того не дійшло, бо було ліньки стояти в довгій черзі :)
ходив на пляж "ланжерон". непоганий берег з піском, який не особливо чіпляється до ніг, але в якому можна знайти сотні недопалків та іншого сміття, навіть не зважаючи на заборону палити та розпивати алкогольні напої на пляжі. адміністрація за цим зовсім не слідкувала і всі робили те, що хотіли. і два дні поспіль якісь дівчата неукраїнського походження ще й танцювали якісь східні танці (чи що воно таке - я в цьому ніц не тямлю). але було... хм... цікаво :) я називаю ті танці просто "вилянням сідницями" (або "крутіння дупою"), але якщо все в гарному виконанні - дивитися можна :)
а ще - в одесі непогані кавуни :) в останній день купив одного - соковитий і смачний, а от персики - дорогуваті однозначно. та й на пляжі народ намагається нажитися, бо заплатити за якусь солодку штуку, яка важить 20 грамів, та яка тільки наполовину заповнена кремом, 6 гривень - то забагато, м'яко кажучи. і кукурудза чомусь страшенно дорога!
поки це те, що я зміг згадати :) а про оперний я вже, здається, десь писав :) а про одеську кіностудію імені довженка напишу потім, якщо не забудуся :)
приїзд в одесу - то особливий випадок! мене пов'язали дядьки-міліціонери, так би мовити, а точніше - затримали, тільки-но я вийшов на вокзалі з вагону поїзда та пройшов метрів з 15. підійшли до мене три міліційонери та сказали показати документи (добре, що я паспорт узяв, а то був би капець!). показав документи, а далі вони пояснили, що тут у них була інформація, що має з цього поїзда вийти такий собі хлопець (схожий на мене), який міг би перевозити наркотики! я трохи був у шоці, але що поробиш - бандитська в мене фізія! коротше, перерили всі мої речі та попросили показати, що в кишенях. неприємно було, коли незнайомі дядьки копирсаються в моїх речах, але крім сорочок, білизни, футболок, капців, джинсів, шкарпеток та дорожньої аптечки нічого не знайшли. за п'ять хвилин я з дядьками попрощався і пішов геть.
зустріла мене подруга, яка трохи запізнилася (саме був час дядькам-міліціонерам поритися в моїй сумці). білетів назад не було на цілих 4 наступних дні (а я ж планував там бути менше, особливо після перших вражень). а ще коли подруга сказала, щоб я тримав тебефон добре та дивився за грошима, бо їх можуть сперти, враження в мене стало від міста ще гірше :)
так. далі кілька слів про основну проблему міста - про собачі какашки :) за перший день прогулянок я побачив стільки какашок, скільки я не бачив у себе в селі за все життя, хоч у мене вдома двоє собак! в одесі собачі какашки майже під кожним деревом! безпритульних собак - сила-силенна. у перший день навіть дві псини в моїй присутності випорожнилися! тут здивуванню моєму не було меж. треба було таки сфотографувати ті екскременти і викласти фотки сюди, щоб помилувався ще хтось крім мене :) звісно, можна було би й відео зняти - було би набагато виразніше :)
інша особливість міста - всякі запахи. переважно неприємні: сморід від смітників, какашок, заводів (запах заводу мене один раз навіть збудив, коли кватирка була відчинена, а в кімнату зайшов дим! - ніс сильно пік, дихати не міг, довелося покривалом ніс закривати, але сон закінчився і довелося сісти щось почитати з телефону). хоча були й гарні запахи, особливо тоді, коли я був голодним :) був приємний запах свіжої печеної картоплі (десь по вулиці), був запах свіжого хлібу та пиріжків, запах полуниць був навіть (це мене особливо здивувало), а ще - запах води, тобто моря - інколи дуже приємний та солоний (але коли наковтаєшся тієї води під час плавання, або коли пірнаєш, та вода заходить в ніс, то потім ще й шмарклі з носа можуть текти :) ).
а тепер за будинки кілька слів. загалом було дуже прикольно - багато старих будинків з блоків, які ще були з мушлів зроблені. ну, типу, черепашкові блоки, але такі будинки завалювалися (трапився один кількаповерховий будинок, у якому завалилася стіна). а ще було просто багато гарних будинків з різними мозаїками, фігурними скульптурками. особливо запам'яталися кам'яні дядьки, які підтримували балкони :)
з дорогами в місті усе добре - нарікань нема :)
є в одесі купа пам'ятників :) є й шевченко, є й катя друга :) фоткав обидва пам'ятники :) а в саду центральному - гарно страшенно, особливо ввечері :) так і відразу подумалося, що в тому місці було би непогано погуляти з коханою людиною, хоч і музика трошки попсова, але ж куди слухати справжню класику, коли хочеш відпочити :) тобто з тим усе добре :) а кольоровий фонтак, який реагує на музику, - теж непогана вигадка. та й посидіти є де в саду, навіть, якщо було би бажання, можна було посидіти на "тринадцятому стільці" :) але в мене до того не дійшло, бо було ліньки стояти в довгій черзі :)
ходив на пляж "ланжерон". непоганий берег з піском, який не особливо чіпляється до ніг, але в якому можна знайти сотні недопалків та іншого сміття, навіть не зважаючи на заборону палити та розпивати алкогольні напої на пляжі. адміністрація за цим зовсім не слідкувала і всі робили те, що хотіли. і два дні поспіль якісь дівчата неукраїнського походження ще й танцювали якісь східні танці (чи що воно таке - я в цьому ніц не тямлю). але було... хм... цікаво :) я називаю ті танці просто "вилянням сідницями" (або "крутіння дупою"), але якщо все в гарному виконанні - дивитися можна :)
а ще - в одесі непогані кавуни :) в останній день купив одного - соковитий і смачний, а от персики - дорогуваті однозначно. та й на пляжі народ намагається нажитися, бо заплатити за якусь солодку штуку, яка важить 20 грамів, та яка тільки наполовину заповнена кремом, 6 гривень - то забагато, м'яко кажучи. і кукурудза чомусь страшенно дорога!
поки це те, що я зміг згадати :) а про оперний я вже, здається, десь писав :) а про одеську кіностудію імені довженка напишу потім, якщо не забудуся :)
wordpress українською
намагаюся встановити wordpress українською. після того, як довелося просити друга закачати собі файл зі сервера та передати мені аською (бо інакше мені завантажити нещасні 2.5 магабайти так і не вдалося), тепер намагаюся встановити все це діло на сервер. заодно пошукав собі template гарний! і знайшов таки суперський! краса просто, слів нема, треба буде якось і самому спробувати темплейтик зробити, аби тільки блог встановити нормально! бо пробував його поставити на хо.уа, а мені чомусь не хотіло авторизовувати адміністратора. довелося плюнути на то все. не знаю, у чому там справа. заливаю на інший ftp-сервер файли блога. сподіваюся, що цього разу все буде ок! а завтра треба буде зареєструвати ще один домен, якщо не забуду. треба стільки усього вспіти зробити за вихідні, що просто страшно стає. роботящий я! :) а потім треба буде почати вчитися. і то посилено.
ненавиджу свій інтернет!
я ненавиджу свій інтернет, себто цей клятий дайлап (dial-up), де максимальна швидкість 5-6 Кб/сек, та ще й обриви бувають! зараз так глючить та працює з такими збоями, що треба нещасні дрова до свого mustek bearpaw 2448ta pro завантажувати цілих три години (а там усього 33 мегабайти інфи!). за звичайних умов усе би завантажилося удвічі швидше як мінімум (десь 22 мегабайти за годину). що з цим нетом?.. треба переходити на нормальний, але є лише одна альтернатива - безпровідний швидкісний, але дорого страшенно. не хочеться платити півтори сотні гривень в місяць за 4 гіга трафіку (смішно їй-бо...), а безлімітний коштує цілих 400 грн в місяць, а це - точно зажирно (економічна ж криза надворі!). от стану буржуйом (якщо раптом таке колись трапиться) і куплю собі нормальний інтернет, де не доведеться чекати хвилину, перш ніж завантажиться якась сторінка. добре, що є opera unite - гарний браузер, який хоч трафік економить, коли ввімкнути режим turbo, але й сам браузер часом підглюкує (треба буде скачати оновлення - вже є таке, здається).
світові маразми
світові маразми діються навколо. щойно подруга сказала, що її можуть звільнити не лише з університету, а й з ліцею, бо в ліцеї мають право працювати лише ті, хто викладає в університеті, а в університеті не дають годин! це капець. і ніхто не може допомогти! таке враження, що в університеті хтось помре, якщо людині дати якихось нещасних 0.25 ставки лише для того, щоб вона могла працювати в ліцеї. я в шоці. мідним тазом накрилися усі плани подруги, а разом з ними - частина моїх планів. найприємніша і найбажаніша частина планів.
одеські пляжі
вирішив написати кілька слів про відпочинок та купання в одесі, а саме - про пляжі. не скажу, що був на багатьох, але основне, що мені не сподобалося, то брудний пісок (купа недопалків, фільтрів від цигарок, сміття, змішане з піском, бите скло і багато іншого). а ще класно, що нема каміння, а всюдин на нормальних пляжах лише пісок, бо, пам'ятаю, коли був у криму, то на деяких пляжах можна було порізатися, коли виходиш з води, вдарившись в якусь камінюку. такого в одесі не було, але порізатися я таки спромігся, коли залазив на пірс (чи як називається та штука, що збиває хвилі, які накочуються на берег?). я тільки вилазив на бетонну стіну (вона десь метрів за 150 від берега), як мене вдарила хвиля і я впав назад, заодно вдарившись ногою в бетонну стіну, на якій було повно мідій, одна з яких успішно порізала мені палець (неприємна штука, чесне слово!). довелося трохи кульгати та стікати кров'ю. але пляж гарний був (назву одеського пляжу, на якому це сталося, не пригадую).
опитування: чи любите ви мультфільми?
вирішив створити опитування "чи любите ви мультфільми?" помітив, що багато хто просто боїться то визнати (особливо з тих, хто звик вважати себе дорослим), а багато хто справді любить! звісно, у кожного свої уподобання: комусь подобаються мультфільми з 3d-анімацією (наприклад, мені, особливо усі частини "шрека", "льодовикового періоду"), комусь подобається звичайний малюнок, як діснеєвські мультфільми та подібні до них ("тімон і пумба" рулить, також класно намальований "ліло і стіч" - це мої улюблені), комусь подобається аніме (але не мені - не доганяю приколу), комусь подобаються мультфільми, де герої ніби виліплені з пластиліну (як часто робили в радянські часи). мультфільми не бувають жорстокими і тупими (звісно, є винятки, бо часом трапляються мультики, суть яких межує з маразмом та ідіотизмом). у зв'язку з тупими мультфільмами пригадався мульт про наркованів. називається, здається, "врятувати віллі" (чи когось там іншого - ім'я слона не пам'ятаю, але мульт неймовірно тупий!). я був би не проти, якби ви проголосували в опитуванні - мені цікаво, як люди ставляються до мультфільмів у принципі (не до мультів про наркоманів, звісно) :)
Ярлыки:
анімація,
аніме,
дісней,
ліло і стіч,
льодовиковий період,
мультфільм,
тімон і пумба,
шрек
терміново спати! здоровий сон - то правильний вибір
терміново треба йти спати, а то голова просто тріщить... можна було би, мабуть, випити анальгіну, але не думаю, що допоможе, бо це все - через недосипання! цілу ніч слухати аудіокнигу, думати про те, що там розповідається і намагатися відстояти свої власні життєві позиції через внутрішні конфлікти совісті та бажань - то завдання не з легких на мою голову! працювати досить на сьогодні. поспілкувався теж на славу! (що мене неймовірно тішить). мені хочеться закохатися, але страшнувато усвідомлювати, що після цього з тобою можна зробити будь-що: потоптати, обгадити з ніг до голови, просто осоромити перед знайомими та рідними... - можна зробити все! але кохати, вірити - то так приємно... і так бажано... ідеально то. довіра - найдорожче, що може бути у стосунках. навіть не секс (без нього люди можуть спокійно, інколи не дуже, але все ж таки жити), а довіра та спілкування! світ прекрасний :)
четверг, 27 августа 2009 г.
після тривалої перерви повертаюся, але чи надовго!
після тривалої перерви повертаюся, але чи надовго! нещодавно приїхав з відпочинку з одеси. враження про місто неоднозначні: сміття багато, сила-силення різноманітних запахів (не обов'язково лише запах моря, а ще є купа всяких запахів сміття, гною, собачих какашок - що є, мабуть, найбільшою особливістю міста, та й інших запахів невідомого походження), ще багато гарних будинків, багато старих будинків (як у кожному старому місті), багато будинків, які мають зносити, багато новобудов, які не дуже підходять для такого розлогого міста, як одеса, бо місто справді розкинулося широко, а будинки переважно чотириповерхові. є гарні вулиці, є гарні парки, є гарні пам'ятники, є оперний театр, який недавно відреставрували, але у якому опери доволі посередні, а люди ходять туди переважно для того, щоб показати, які вони модні, або ж ходять просто туристи чи іноземці - їх там основна маса, бо не кожному одеситові по кишені заплатити сотню за квиток (особливо тоді, коли зарплата тисячу гривень! - а це трапляється дуже часто!). багато всякого є. але таки гарні місця є. але про це напишу пізніше :)
Ярлыки:
відпочинок,
вулиця,
запахи,
какашки,
новобудови,
одеса,
парк,
сміття
Подписаться на:
Сообщения (Atom)